Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Оголошені перші торги на розмінування агроземель за заявками фермерів.

Центр гуманітарного розмінування оголосив торги на закупівлю послуг із розмінування агроземель за цьогоріч поданими заявками. Перші три аукціони відбудуться в системі Prozorro в першій половині березня 2025 року, повідомила пресслужба Мінекономіки.

За їхніми підсумками буде визначена фінальна цінова пропозиція і переможці, з якими ЦГР укладе угоди на розмінування. Очікувана вартість очищення 472,4 гектара складе 28,1 мільйона гривень. Торги відбуватимуться за класичним англійським аукціоном у три раунди на зниження стартової ціни.

"Вартість розмінування одного гектара залежить від рівня забруднення землі. Наприклад, на найбільшій, заявленій на розмінування, площі в Харківській області, що становить 392,1 га, виявлено залишені боєприпаси. Вартість очищення таких територій буде нижчою порівняно з ділянками, де виявлені міни або ж боєприпаси, що не вибухнули. Різні рівні забруднення, тип рельєфу (зокрема градус нахилу), наявність рослинності та її вид впливають на кінцеву ціну робіт", – сказав директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда.

Як зазначається, програма компенсації вартості розмінування земель сільськогосподарського призначення запрацювала у вересні минулого року. Держава компенсує 100% вартості розмінування агроземель, які лише планується очистити та 80% вартості робіт із розмінування, проведених у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року. В бюджеті на поточний рік на програму компенсацій закладено один мільярд гривень.

За час роботи програми було укладено 47 угод на розмінування більше, ніж 9 тисяч гектарів агроугідь.

З початку вторгнення на онлайн-аукціонах в Прозорро.Продажі організатори заробили понад 45,6 млрд грн.

З початку повномасштабного вторгнення онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі принесли організаторам понад 45,6 млрд грн. Це результат понад 61,2 тис. успішних торгів протягом трьох років. Ключова роль Прозорро.Продажі — забезпечувати можливість для держави та громад залучати кошти у прозорий та відкритий спосіб. За результатами онлайн-аукціонів вартість публічних активів зросла в понад 1,5 раза.

Майже 18 млрд грн з цих коштів отримали громади та держава від приватизації — таку вартість об’єктів сплатили переможці торгів до бюджетів різних рівнів. До напрямів, що залучили найбільше коштів під час воєнного стану, також входять активи банків, що ліквідуються: Фонд гарантування вкладів продав їх на понад 7,8 млрд грн. Торги з продажу майна у процедурі банкрутства допомогли організаторам залучити понад 6,6 млрд грн.

Майже третина успішних аукціонів після 24 лютого 2022 року припадає на оренду державного та комунального майна — майже 20,6 тис. підписаних угод. Майже таку саму частку мають земельні торги — понад 19,3 тис. завершених аукціонів. Попит також мали вагони: від початку повномасштабного вторгнення Укрзалізниця надала в оренду майже 6,5 тис. рухомих складів.

Аукціони з реалізації публічних активів під час воєнного стану оголошували майже 6,2 тис. організаторів. Більш ніж половину всіх успішних торгів провели органи місцевого самоврядування. Вони продавали та здавали в оренду нерухомість, обладнання, авто, землю та заробили до своїх бюджетів майже 5,7 млрд грн. Найактивнішими комунальні організатори були на:

• Київщині — понад 3,2 тис. успішних торів,
• Львівщині — майже 3,1 тис.,
• Одещині — понад 2,7 тис.

За публічні активи на торгах під час широкомасштабної війни позмагалися майже 66,3 тис. учасників. Найактивніше конкурували за право орендувати вагони: в середньому понад чотири пропозиції на торги. Серед активів з найвищим попитом також мала приватизації, земельні торги, спецдозволи на користування надрами та активи банків-банкрутів: за них на аукціони в середньому змагається близько трьох учасників.

Станом на 24 лютого 2025 року в системі наявні майже 2,6 тис. онлайн-аукціонів з визначеними переможцями, які після підписання договорів можуть принести організаторам ще майже 1,6 млрд грн.

Україна готується до запуску Фінсько-українського інвестиційного фонду для відновлення та зміцнення економіки.

Верховна Рада України 26 лютого прийняла закон “Про ратифікацію Рамкової угоди між урядом України та урядом Фінляндської Республіки щодо проєктів, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ)”. Грантову частину угоди у розмірі не менше 35% покриватиме фінська сторона, зауважили у Міністерстві фінансів.

“Ратифікація угоди дозволить залучати кошти від Фінської сторони за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду”, – пояснили в міністерстві.

Завдяки угоді фінансуватимуться важливі проєкти, що допоможуть у відновленні та зміцненні економіки України. Програма ФУІФ передбачає надання пільгових кредитів для фінансування проєктів, спрямованих на соціально-економічний розвиток України. Пільгові умови надання кредитів забезпечуватимуться завдяки грантовій частині фонду. Гранти використовуватимуться для обслуговування кредитів (повне покриття процентних платежів фінською стороною), а також для погашення частини основної суми кредиту (обсяг визначатиметься для кожного проєкту окремо в рамках грантового складника). При цьому експортно-кредитне агентство Фінляндії Finnvera Plc забезпечить кредити 100% гарантією.

Канада надасть Україні десятки мільйонів доларів на відновлення енергетики та інвестиції в ОПК.

Канада надає Україні $50 млн, які спрямують на підтримку “термінових зусиль” з ремонту та заміни пошкодженого енергетичного обладнання та критичної інфраструктури. Торік Канада вже надала на ці цілі $20 млн. Канадський уряд анонсував також нові заходи допомоги Україні на загальну суму $118,5 млн. Кошти скерують на проєкти з відновлення, гуманітарну допомогу тощо.

Водночас Канада виділяє $40 млн на “данську модель” фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Кошти надають із загальних $3,02 млрд, передбачених безпековою угодою, яку країни підписали торік. Ще $15 млн країна надасть для підтримки канадських компаній, що прагнуть працювати та інвестувати в оборонний сектор України.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року Канада виділила Україні понад $19,7 млрд на багатопланову допомогу.

Разом з тим, литовці зібрали понад €5,6 млн для допомоги Україні. 66% грошей направлять на закупівлю безпілотників та антидронових систем литовського виробництва, решту – українського виробництва.

Закупівля газу, відновлювальна енергетика та інтеграція ринків електроенергії: ЄС допоможе Україні у відновленні енергосистеми.

Єврокомісія запропонувала новий пакет допомоги, покликаний прискорити інтеграцію енергетичного ринку України в європейський (разом з Молдовою), що передбачає повну інтеграцію ринку електроенергії з ЄС до весни 2027 року та прискорення інвестицій у відновлювану енергетику зі збільшенням її потужності на 1,5 ГВт.

ЄК надаватиме допомогу у фінансуванні закупівель газу, зокрема через механізм Ukraine Facility спільно з партнерами. Це дозволить створити достатні газові резерви для гарантування безпеки постачання. Нові заходи базуватимуться на підтримці ЄС у розмірі понад €2 млрд, наданій протягом останніх трьох років для підвищення стійкості енергетичної системи України.

“Протягом трьох років РФ намагалася занурити Україну в темряву, невпинно атакуючи енергетичну інфраструктуру. Цьому має бути покладено остаточний край. Завдяки пакету підтримки Європа забезпечить Україні стійку та конкурентоспроможну енергетичну систему. Збільшення частки відновлюваної енергетики та повна інтеграція енергетичних ринків посилить енергетичну безпеку як України, так і ЄС”, – додали в ЄК.

Війна не зупинила ринок злиттів і поглинань в Україні, однак трансформує його пріоритети.

Підвищення загальної активності серед міжнародних інвесторів торік на ринку злиттів і поглинань (M&A) може дати додатковий імпульс для вхідних інвестицій в Україну. Попри війну та пов’язану з нею невизначеність, українські підприємства продемонстрували прагнення до зростання шляхом диверсифікації та міжнародної експансії, що сприяє підтримці економічної активності.

Одним із ключових факторів, що стимулює внутрішні угоди, є накопичення капіталу українськими підприємствами, який потребує інвестиційних можливостей. Разом із запровадженням механізмів страхування воєнних ризиків та державними ініціативами щодо відновлення інфраструктури, це створює сприятливі умови для розвитку ринку M&A.

На тлі помірного відновлення економіки, коли зростання ВВП досягло приблизно 3,6%, на ринку M&A торік спостерігалась певна відносна стабільність. Обсяг угод дорівнював 2023 року (49 угод), а розкрита загальна вартість становить приблизно $1,1 млрд. Приватизаційні зусилля, які забезпечили рекордні доходи в ₴12 млрд ($300 млн) у 2024 році, свідчать, що уряд України прагне залучати стратегічні інвестиції в майбутньому.