Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Дев’ять нових єдинорогів і 500 стартапів на мільйон українців до 2030 року: Уряд планує масштабну розбудову екосистеми для інноваційних бізнесів.

Уряд розкрив плани щодо майбутнього українського ІТ-сектору в новій Концепції цифрової трансформації, згідно з якою Україна до 2030 року має перетворитися на справжню “фабрику стартапів” та один із найбільших технологічних хабів Європи. Кабмін поставив перед собою та індустрією амбітні, математично вимірювані цілі. До 2030 року екосистема галузі має вийти на такі показники:

1. Дев’ять компаній-єдинорогів (стартапів, чия ринкова капіталізація перевищує $1 млрд).
2. 500 стартапів на мільйон населення.
3. 200 000 фахівців, які працюють за гіг-контрактами або в штаті компаній-резидентів “Дія.City”.
4. 450 українських стартапів, що залучать фінансування стадій Seed або Series A обсягом від €100,000.
5. 350 стартапів, які успішно вийдуть на міжнародні ринки.

Концепція передбачає запуск нового потужного інструменту “Дія.City Invest”, який стане механізмом залучення венчурного капіталу для стартапів. Планується розширити простір “Дія.City” до повноцінної екосистеми для інноваційних бізнесів, яка дозволить проєктам залучати інвестиції та тестувати їхні рішення.

Німеччина створює контактний центр для інвестицій в український ОПК.

Уряд Німеччини планує активізувати інвестиції у військово-промисловий комплекс України та створює спеціальний контактний центр для координації співпраці між компаніями обох країн, повідомив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. Посадовець наголосив, що українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни продемонструвала високу швидкість розвитку та інноваційність. За його словами, багато технологій створюються безпосередньо на полі бою, що робить їх особливо цінними для партнерів.

Німеччина, зокрема, зацікавлена у співпраці у сферах дронів-перехоплювачів та високоточних ракет великої дальності. Створення контактного центру має спростити взаємодію між німецькими інвесторами та українськими виробниками, а також пришвидшити запуск спільних проєктів. Міністр економіки ФРН Катаріна Райхе зазначила, що уряд також розглядає можливість розширення фінансових інструментів, зокрема державних гарантій для інвесторів. Це має зменшити ризики вкладень в український оборонний сектор і стимулювати приплив капіталу.

У Берліні наголошують, що поглиблення співпраці з Україною є частиною ширшої стратегії зміцнення європейської безпеки. Водночас для Києва це відкриває додаткові можливості для розвитку власної оборонної промисловості та виходу на міжнародні ринки.

Україна формує портфель пріоритетних проєктів державно-приватного партнерства у транспорті та інфраструктурі.

Це стане сигналом для міжнародного бізнесу, що Україна готує структуровані та зрозумілі можливості для інвестицій у відновлення інфраструктури, повідомили у Мінрозвитку, наголосивши, що масштаб руйнувань, завданих війною, неможливо покрити лише коштом державних ресурсів і допомоги міжнародних партнерів, тому залучення приватного бізнесу стає ключовим інструментом відновлення. Попередній портфель уже включає десятки проєктів, серед яких дороги, порти, аеропорти та залізнична інфраструктура.

Загалом у фокусі щонайменше 30 ініціатив, значна частина яких стосується саме транспортного сектору. Серед потенційних напрямів – концесія портів, розвиток та утримання дорожньої мережі, будівництво об’їзних доріг, модернізація логістичних коридорів, впровадження систем зважування у русі, а також розвиток прикордонної інфраструктури. Окрему увагу приділяють проєктам, які можуть стартувати найближчим часом. Зокрема, Мінрозвитку вже почало підготовку до запуску концесії частини зернового термінала порту “Чорноморськ”.

Наразі також триває реалізація одного з найбільших проєктів державно-приватного партнерства – концесії першого та контейнерного терміналів “Чорноморська”. Конкурсна комісія вже завершила приймання заявок від потенційних інвесторів. Крім того, уряд посилює підготовку публічних інвестиційних проєктів. Рішення, ухвалені на 7-му засіданні міжвідомчої робочої групи, мають підвищити якість підготовки проєктів у транспортному, енергетичному та екологічному секторах до рівня, що відповідає вимогам міжнародних фінансових інституцій.

Зокрема, було затверджено, що шість проєктів отримають міжнародну підтримку в підготовці – їх закріпили за програмами Ukraine Government PPF та Ukraine FIRST. Чотири проєкти – у транспорті та по одному – в енергетиці та муніципальній інфраструктурі й послугах. Ще сім проєктів передадуть на розгляд PPF (Project Preparation Facility), зокрема чотири транспортні проєкти, два – у сфері довкілля та один – енергетичний.

ЄС та Україна запускають нову інвестпрограму для інноваційних оборонних технологій обсягом €161 млн. П’ять європейських банків профінансують українські проєкти.

Єврокомісія та Міноборони України підписали угоду щодо запуску інвестпрограми під час бізнес-саміту ЄС-Україна у Брюсселі. Угода передбачає запуск комплексної фінансової програми підтримки технологій подвійного призначення, зокрема у сферах повітряних, наземних і морських дронів, засобів електронного захисту, космічних технологій, зв’язку та навігації. Також йдеться про розвиток виробництва критично важливих компонентів для оборонно-промислового комплексу.

Із загального обсягу в €161 млн, €140 млн становить гарантія ЄС, ще €21 млн – інвестиційний грант. Очікується, що ці кошти дадуть змогу залучити до €400 млн банківського фінансування для капітальних інвестицій і покриття операційних витрат українських компаній. Координацію програми здійснюватиме Міноборони України, а виконавцем стане Національна установа розвитку. На тому ж саміті державні банки розвитку Польщі (BGK), Франції (BPI), Італії (CDP), Чехії (NRB) та Фінляндії (Finnvera) уклали угоду про інвестування в українську обороноздатність. Партнерство реалізують через механізм Ukraine Investment Framework (UIF) програми ЄС Ukraine Facility.

Пріоритетними сферами фінансування стануть безпілотники наступного покоління, космічні технології, сучасний зв’язок та електронний захист. Польська сторона вже отримала від ЄС €175 млн гарантій для цих цілей, а фінська Finnvera зарезервувала €200 млн на покриття ризиків експортних кредитів до 2026 року. Спільні зусилля європейських фінустанов спрямовані на створення технологічного партнерства між українськими та європейськими виробниками. Це має посилити стійкість економіки та забезпечити стабільне постачання інноваційної продукції для потреб оборони. Очікується, що програма стимулюватиме вихід іноземних компаній на український ринок.