Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Інвестиції українців в ОВДП за рік зросли більш ніж на 50% і перевищили ₴121 млрд.

У лютому 2026 року обсяг інвестицій в облігації внутрішньої державної позики серед юридичних осіб був на 17,9% більшим, ніж роком раніше, а вкладення фізичних осіб зросли за цей час на понад 50%. Наразі громадяни України тримають понад ₴121,85 млрд в ОВДП, юридичні особи – понад ₴219,93 млрд.

У лютому Мінфін провів 12 аукціонів із розміщення ОВДП та залучив до держбюджету ₴56,7 млрд в еквіваленті. Середня дохідність гривневих ОВДП становила 14,3% річних, а в доларах та євро – 3,14% та 3,8% відповідно. Крім того, у лютому Мінфін провів аукціон з обміну ОВДП. Попит із боку учасників ринку склав ₴10 млрд. Станом на кінець лютого 2026 року в обігу перебували державні облігації на понад ₴2,08 трлн. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки – 47,86%, НБУ – 33,09%, юридичні особи – 10,95%, фізичні особи – 6,07%.

Водночас аналітики констатують, що через планове погашення ОВДП обсяг валютних облігацій у власності населення в лютому скоротився на ₴5 млрд в еквіваленті, досягнувши 10-місячного мінімуму – ₴42,4 млрд. Натомість гривневий портфель за місяць зріс на понад ₴10,8 млрд – до ₴79 млрд. Однак очікується, що в березні попит на валютні ОВДП зросте і залишатиметься стабільним.

Україна опрацьовує єдину стратегію страхування воєнних ризиків для максимального охоплення підприємств та інвесторів.

Під час координаційної зустрічі команд Мінекономіки, Нацбанку та представників страхового ринку обговорювався широкий спектр питань сфери страхування воєнних ризиків. Як відзначили у Мінекономіки, наразі на ринку вже наявні продукти з покриттям воєнних ризиків. Сумарна перестрахова місткість, сформована завдяки підтримці партнерів, зокрема Lloyd’s ($400 млн), DFC ($200 млн), ЄБРР (€110 млн), а також завдяки зростанню власного українського ринку (до $350 млн), сягнула понад $1 млрд. Це дозволяє пропонувати страхові продукти для покриття воєнних ризиків щодо майна, вантажів, автотранспорту та залізничного рухомого складу.

Також вже працює державна компенсаційна модель, яку реалізує Експортно-кредитне агентство України, і Уряд постійно працює над тим, щоб зробити її більш зручною та корисною для бізнесу. “Маємо спільну задачу – перейти від точкових рішень, які вже працюють на ринку, до розробки комплексної єдиної архітектури, де є страхові продукти, доступні для кожного. Прагнемо якомога швидше напрацювати єдину стратегію страхування, яка б забезпечила максимальне охоплення всіх підприємств та інвесторів, і закріпити її законодавчо”, – зазначив Міністр економіки Олексій Соболев.

На зустрічі погодили концепцію трирівневої системи, що покриватиме потреби як малого й середнього бізнесу, так і великих інвесторів:

1. Перший рівень – державні програми з мінімальною вартістю, які найбільше підходять для тих зон та ризиків, де ринкові механізми не діють.
2. Другий рівень – гібридні продукти, де ринок та держава можуть гарантувати покриття спільно через співфінансування або ж компенсацію.
3. Третій рівень – комерційні продукти без участі держави.

Перевага представленої моделі полягає у включенні держави в процес страхування ризиків там, де ринкові механізми не працюють: на прифронтових територіях, в окремих сферах тощо.

Меблевий ритейлер JYSK за час війни інвестував ₴800 млн у свій український бізнес та придбав в Україні продукції для своїх магазинів на понад €150 млн.

Данська транснаціональна корпорація JYSK з початку повномасштабного вторгнення інвестувала ₴800 млн у відкриття нових магазинів, оновлення наявних та покращення сервісу. Компанія модернізує склади та розширює офіси. JYSK також посилює співпрацю з українськими виробниками, розширює асортимент товарів для європейських магазинів і збільшує обсяги замовлень. Зокрема, у 2025 році закупівлі корпусних меблів зросли на 33%.

Партнер корпорації українська компанія “Аккорд Імпорт” будує новий меблевий завод і майже на 200% нарощує виробничі потужності, що дозволить їй увійти до п’ятірки найбільших виробників у Європі. Близько 70% замовлень виробника припадає на JYSK.

Загалом, із 2022 року данська компанія придбала в Україні продукції на понад €150 млн і планує збільшити обсяг у 2026 році. Корпорація продовжила працювати в Харкові, Дніпрі, Одесі, відкривши з 2022 року 32 нові магазини в Україні, три з них – після значних руйнувань. Ще 30 локацій компанія оновила.

Нещодавно корпорація відкрила у чернівецькому ТРЦ Bukovyna Mall найбільший в регіоні магазин площею 1 280 квадратних метрів. Наразі в 38 містах України працюють 113 магазинів JYSK.

Україна планує продавати активи з високими воєнними ризиками інвесторам з “сильними прапорами”, щоб гарантувати безпеку об’єктів.

Фонд державного майна спробує знайти для активів, які перебувають під постійним ризиком російських обстрілів, стратегічних інвесторів, чий “державний прапор”, статус чи міжнародна репутація могли б стати гарантією безпеки об’єкта, розповів голова ФДМУ Дмитро Наталуха. Йдеться насамперед про Одеський припортовий завод (ОПЗ) та Миколаївський глиноземний завод.

За словами Наталухи, щодо ОПЗ, то найбільша причина страху інвесторів – це воєнні ризики. Навіть близько $193 млн боргів перед Ostchem лякають менше, ніж розташування в Одеській області. “Продаж ОПЗ для відновлення виробництва добрив – це питання, хто може дозволити собі платити високу ціну за газ або транспортування газу”, – сказав Наталуха.

Те саме стосується глиноземного заводу. Він припустив, що покупцями таких ризикових активів могли б стати інвестори зі США чи Індії. “Так, можливо, ми продамо дешевше, але в майбутньому, через інтеграцію в глобальний ланцюжок, держава може виграти”, – додав Наталуха.

Наразі жодного пулу інвесторів немає. До кінця лютого голова ФДМУ планує запустити при фонді інвестиційну раду, куди можуть увійти представники міжнародних фінансових інституцій (ЄБРР, IFC, DFC) та українських асоціацій бізнесу.