Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Україна і США підписали Угоду про економічне партнерство.

Україна та Сполучені Штати Америки підписали Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови. Фонд стане ключовим інструментом залучення інвестицій у розвиток української економіки та поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США.

Угоду підписали Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко та Міністр фінансів США Скотт Бессент.

Зазначається, що інвестиційний фонд відбудови дозволить забезпечити фінансування критично важливих проєктів у сфері розробки корисних копалин та сприятиме впровадженню інновацій, технологічному розвитку та відновленню.

Ключові гарантії для України:

• Відповідність Конституції та курсу на ЄС. Угода узгоджується з чинним законодавством і міжнародними зобов’язаннями України.
• Повний контроль над ресурсами. Усі надра, територіальні води та ресурси залишаються у власності України. Лише Україна визначає умови та місця видобутку.
• Збереження державної власності. Державні компанії залишаються у власності України. Угода не впливає на приватизаційні процеси.
• Оптимальні законодавчі зміни. Для функціонування Фонду потрібні лише обмежені зміни до Бюджетного кодексу України. Сама Угода підлягатиме ратифікації Верховною Радою.

Як працюватиме Фонд:

• Угода зосереджується на майбутній, а не минулій військовій допомозі США.
• Україна спрямовує до Фонду 50% майбутніх доходів від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки (у сфері критичної сировини, нафти й газу). Доходи від уже чинних проектів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду.
• Кошти Фонду інвестуються виключно в Україну — у видобувні проєкти або відбудову інфраструктури.
• Перші 10 років прибутки не розподіляються, а повністю реінвестуються в українську економіку. Потім — можуть бути розподілені між партнерами.
• Управління Фондом здійснюється на паритетних засадах між Україною та США.
• США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології в українську економіку. Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують боротьбу України проти ворога. Передача технологій — важлива складова Угоди, адже Україні потрібні не лише інвестиції, але й інновації.
• Угода надає податкові гарантії. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

ЄС допоможе Україні реформувати сферу житлового фінансування.

Україна та Європейська іпотечна федерація (EMF) домовилися про створення Дорадчої ради з розвитку житлового фінансування. Відповідний лист про наміри підписали міністр економіки Юлія Свириденко та генсек EMF Лука Берталот.

Документ передбачає співпрацю сторін у розробці реформ та рекомендацій щодо ефективних фінансових інструментів у сфері житлової політики. Метою є впровадження європейських практик, мобілізація інвестицій, налагодження діалогу між державними органами, міжнародними інституціями, експертною спільнотою та учасниками ринку.

“Відновлення житлового сектору – важливий елемент для повернення людей додому, створення нових робочих місць, залучення інвестицій та розвитку економіки”, – зазначила Свириденко. Відповідно до досягнутих домовленостей, Мінекономіки координуватиме процес створення Дорадчої ради, тоді як EMF забезпечуватиме експертний та аналітичний супровід і сприятиме залученню міжнародних партнерів.

EMF – провідна європейська організація, що об’єднує іпотечних кредиторів і емітентів облігацій з покриттям. З березня 2024 року “Укрфінжитло” має статус спостерігача в EMF та є першим представником України в організації. Спільне формування Дорадчої ради – це частина стратегії переходу від бюджетного фінансування житлового сектору до ринкових механізмів за підтримки міжнародних фінансових інституцій.

Парламент вдосконалить умови для інвестицій в “зелену” енергетику.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13219, який покликаний суттєво вдосконалити механізми залучення інвестицій в будівництво “зелених” електростанцій в Україні. Зокрема, документ передбачає зміни щодо впровадження механізму підтримки для переможців “зелених” аукціонів у вигляді “чистої” премії, розв’язання проблемних питань щодо обсягів квот на різні види генерації та щодо учасників аукціонів. Пропонується впровадження для учасників аукціонів фінансового забезпечення, наданого безпосередньо державному підприємству “Гарантований покупець”, як додаткової альтернативи банківській гарантії.

Крім того, законопроєктом планується продовжити термін дії аукціонів з розподілу квот на будівництво нових електростанцій на п’ять років – з 2030 до 2034 року. Документ вдосконалить механізм видачі та обігу гарантій походження електроенергії з відновлювальних джерел енергії відповідно до вимог європейського законодавства для забезпечення подальшого визнання українських гарантій походження в ЄС, а також забезпечить можливість приєднувати установки зберігання енергії в рамках механізму cable pooling.

Канадська Black Iron працює над залученням інвестицій у розвиток промисловості та відбудову України.

Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc., яка реалізує Шимановський проєкт з видобутку залізної руди в Україні, намагається залучити інвесторів у свій проєкт та відбудову України. Гендиректор компанії Метт Сімпсон нещодавно взяв участь у щорічній конференції United States Export Import (EXIM) у Вашингтоні (США), до якої долучились понад 1 200 інвесторів, представників фінансового агентства розвитку, політиків і компаній у рамках заходу “Мобілізація приватного сектора. Капітал для відновлення та відбудови України”.

Учасники обговорювали можливості інвестування у відновлення України та створення американсько-українського інвестиційного фонду реконструкції.

Зазначається, що Сімпсон також візьме участь в основній панелі із залізної руди на майбутній конференції Канадського інституту гірничої справи, металургії (CIM) CONNECT 2025 у Монреалі 7 травня разом з топменеджерами Iron Ore Company of Canada, ArcelorMittal Canada та Quebec Iron Ore.

Зниження боргів українських компаній за три останні роки перевищує прямі іноземні інвестиції втричі.

Український бізнес зменшив чистий борг за 2022-2024 роки, тобто збільшив свої ліквідні кошти та депозити й зменшив борги перед українськими банками на $21 млрд, що втричі більше за іноземні інвестиції за цей період та вдвічі більше, ніж в “найуспішніший рік української історії”, повідомив топменеджер Concorde Capital Олександр Паращій.

Так, кредити бізнесу зменшилися на $2-2,8 млрд, депозити збільшилися на $16-17,7 млрд, вкладення бізнесу в ОВДП зросли приблизно на $2,4 млрд. Цей делеверидж можна інтерпретувати як невикористаний потенціал інвестування українського бізнесу та/або виклик для української економіки. Існує кілька сценаріїв щодо того, як бізнес використає ці кошти після закінчення війни: відтік валюти з України обсягом понад $15 млрд щойно будуть зняті обмеження НБУ для виведення капіталу, або примноження накопичених коштів та швидке економічне зростання. У випадку першого сценарію, обсяги відтоку коштів не компенсують ніякі приватні іноземні інвестиції, а вірогідність нових вкладень коштів буде малою.

“В результаті, матимемо значні відтоки по платіжному балансу та банківській системі, болючу девальвацію гривні та деградацію економіки. А наш бізнес буде активно вкладати гроші за кордон”, – пояснив Паращій.

У випадку другого сценарію лише завдяки накопиченням українського бізнесу та його кредитування в Україні будуть забезпечені інвестиції в розмірі $40 млрд.