Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Уряд схвалив дорожню карту впровадження ESG-стандартів у фінансову та інвестиційну діяльність.

Уряд України схвалив дорожню карту із запровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) стандартів у фінансову й інвестиційну діяльність для залучення сталого фінансування відбудови та розвитку економіки.

План, затверджений 30 вересня, розрахований на 2026–2028 роки та передбачає поступове наближення української системи сталого фінансування до європейських підходів у межах процесу підготовки до вступу України до ЄС.

Одним із ключових напрямів стане розроблення таксономії — системи класифікації економічної діяльності за критеріями сталості. Також документ передбачає запровадження корпоративної належної перевірки у сфері сталого розвитку, інтеграцію ESG-принципів у систему управління публічними інвестиціями та моніторинг обсягів і напрямів сталого фінансування.

Уряд також планує розвивати фінансові інструменти для розширення доступу бізнесу до ринків капіталу. За оцінкою Міністерства економіки, встановлення зрозумілих і єдиних правил сприятиме застосуванню європейських стандартів сталого фінансування компаніями, інвесторами та державними установами.

Дорожня карта формує основу для подальших регуляторних та інституційних змін. Водночас її схвалення саме по собі не гарантує залучення фінансування та не означає автоматичного набуття чинності всіма передбаченими вимогами.

Для інвесторів запровадження єдиних критеріїв і надійної системи моніторингу може спростити оцінку та фінансування українських проєктів відбудови. Водночас практичний ефект залежатиме від реалізації запланованих заходів та спроможності компаній підтверджувати відповідність новим стандартам.

Норвегія додасть €350 млн до інвестиційного фонду для розвитку українського бізнесу.

Норвегія планує спрямувати додаткові €350 млн на інвестиції в український приватний сектор через Norfund у 2027–2030 роках. Загальний обсяг уже виділеного та запланованого фінансування Інвестиційного фонду для України таким чином зросте приблизно до €443 млн.

Державна норвезька фінансова установа розвитку надає комерційні кредити та здійснює інвестиції в капітал компаній у розмірі від €5 млн до €50 млн на одну угоду. Нове фінансування доповнить €93 млн, які вже були виділені фонду, — зазначається в повідомленні Norfund від 2 жовтня.

План передбачає виділення близько €70 млн у 2027 році та по €93 млн щороку протягом 2028–2030 років.

Norfund зацікавлений у прибуткових українських компаніях із сильними управлінськими командами та потенціалом для подальшого зростання. Серед пріоритетних напрямів — готові до будівництва проєкти у сфері відновлюваної енергетики, виробничі та аграрні підприємства, які планують розширення потужностей, а також банки, що збільшують обсяги кредитування. Фонд інвестує у міноритарні частки, що дозволяє чинним власникам зберігати контроль над бізнесом.

Norfund управляє Інвестиційним фондом для України з моменту його створення у 2024 році. Фонд спрямований на підтримку відбудови, розвитку приватного сектору та створення нових робочих місць. Серед перших інвестицій — розширення індустріального парку M10 у Львові.

Багаторічна програма фінансування створює для українського бізнесу більшу визначеність щодо доступу до капіталу в умовах воєнних ризиків. Для компаній, які планують розширення, модель міноритарних інвестицій Norfund також дає можливість залучити інституційного партнера без втрати контролю над бізнесом.

Україна пропонує створити інфраструктурний холдинг ринків капіталу із залученням іноземного стратегічного інвестора.

Україна опрацьовує законодавчі зміни, спрямовані на залучення іноземного стратегічного інвестора до інфраструктури ринків капіталу, а також посилення ролі Національного банку України через передачу йому контролю над Центральним депозитарієм.

Урядовий законопроєкт №16038 та альтернативна законодавча пропозиція передбачають, що НБУ має володіти не менше ніж 50% плюс 1 акцією Центрального депозитарію. Водночас планується створення окремого інфраструктурного холдингу, який консолідує біржові, клірингові та розрахункові функції. До складу холдингу передбачається передати акції Розрахункового центру та щонайменше 25% акцій Центрального депозитарію.

Відповідно до урядової моделі, держава матиме 25% участі в холдингу, тоді як іноземний стратегічний інвестор та міжнародна фінансова організація спільно контролюватимуть решту частки.

Урядовий законопроєкт передбачає можливість створення в Україні лише одного інфраструктурного холдингу такого типу. Кабінет Міністрів визначатиме ключові параметри конкурсного відбору, а переможця визначатимуть з урахуванням запропонованого розміру внеску. Проведення конкурсу допускається навіть у разі участі лише одного претендента.

Альтернативний законопроєкт пропонує встановити структуру власності безпосередньо законом: 60% — у сукупності для іноземного інвестора та міжнародної фінансової організації, 25% плюс 1 акція — для держави та 15% мінус 1 акція — для українських професійних учасників ринку і банків.

Окремо передбачається врегулювати структуру власності Центрального депозитарію. Чинні акціонери, які володіють понад 5% акцій, на вимогу НБУ повинні будуть протягом трьох місяців відчужити частину акцій, що перевищує встановлений законом поріг.

Запропонована реструктуризація потенційно створює передумови для залучення міжнародного капіталу, експертизи та сучасних підходів до управління інфраструктурою українського ринку цінних паперів. Водночас ефективність моделі значною мірою залежатиме від прозорості відбору стратегічного інвестора, чіткого розмежування повноважень між учасниками холдингу, належного корпоративного управління та зрозумілих механізмів захисту прав чинних акціонерів.

ЄІБ готовий залучити до €1 мільярда на розвиток інфраструктури України.

Європейський інвестиційний банк працює над створенням флагманських фондів, які мають мобілізувати до €1 млрд (близько $1,11 млрд) для фінансування транспортної, цифрової та енергетичної інфраструктури України. Про це заявила Кристина Мікулова, керівниця регіонального представництва ЄІБ у Східній Європі, під час Economic Resilience Forum. Окрім цього, банк розробляє окремі механізми підтримки великих українських компаній, які останнім часом зазнали суттєвого впливу внаслідок російської агресії.

«Для великих компаній ми забезпечили €230 млн (близько $256 млн) гарантій від Європейської Комісії. Також передбачено грантовий пакет на €20 млн (близько $22,3 млн) та власне фінансування ЄІБ, яке потенційно може мобілізувати для них до €800 млн (близько $891 млн)», — зазначила Мікулова. За її словами, ЄІБ також співпрацює з українськими банками у межах механізмів часткових портфельних гарантій, завдяки яким до кінця 2026 року планується залучити ще €500 млн (близько $557 млн) кредитного фінансування для малого та середнього бізнесу.

ЄІБ також розвиває інструменти пайового фінансування, спрямовані на підтримку відновлення України. Банк інвестував €50 млн (близько $55,7 млн) в Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund — перший в Україні інфраструктурний фонд прямих інвестицій, який залучив близько €200 млн (близько $222,9 млн) від якірних інвесторів, серед яких, крім ЄІБ, — ЄБРР та IFC. Окремо ЄІБ спільно з французькими партнерами, зокрема Bpifrance, виступає якірним інвестором Ukraine Phoenix Tech Fund — венчурного фонду, орієнтованого на фінансування стартапів, який найближчим часом має оголосити про перші інвестиції в компанії. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році ЄІБ надав Україні фінансування на €4,5 млрд (близько $5 млрд).