Верховний Суд уніфікував підхід до розрахунку інфляційних втрат

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу, що стосувалася особливостей визначення інфляційних втрат та застосування позовної давності у довгострокових грошових зобов'язаннях. Правова невизначеність виникла через різне тлумачення порядку відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, зокрема щодо врахування змін індексів інфляції протягом усього періоду порушення.

Попередня судова практика допускала певну гнучкість у підходах до оцінки окремих часових проміжків, що впливало на остаточний розмір грошових стягнень. Натомість Верховний Суд сформулював підхід, відповідно до якого розрахунок інфляційних втрат має здійснюватися на основі цілісного аналізу всього періоду прострочення без виключення окремих складових індексів.

Окремо Суд уточнив підходи до застосування механізмів продовження строків звернення до суду з урахуванням дії спеціальних правових режимів, запроваджених у попередні роки.

Сформульований правовий висновок спрямований на уніфікацію судової практики та мінімізацію розбіжностей при проведенні фінансово-правових розрахунків, встановлюючи єдиний алгоритм визначення інфляційного знецінення грошових зобов'язань. Це, своєю чергою, вимагає від правників перегляду підходів до формування позовних вимог у майнових спорах з урахуванням оновлених стандартів розрахунку та процесуальних строків.